Увага лісопорушення!!!

Проблема смітників стоїть перед людством останнім часом досить гостро і чим далі, тим вона стає серйознішою. На жаль, ліси Житомирщини сьогодні не завжди виглядають привабливими. Причиною є багато стихійних звалищ, смітники, які заполонили наши ліси. Ліс – це улюблене місце відпочинку. Тут можна знайти спокій та гармонію душі в поєднанні з природою. А зараз в лісі та на його околицях можна зустріти бите скло та різний непотріб. Коли навколо тебе сміття, чи замислювалися ви, хто у цьому винен? Та не варто нарікати на когось. Адже культурній людині просто не спаде на думку кинути на землю папірець чи жуйку. Виховані люди знають: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Не менш важливо й те, що цю проблему можна легко подолати, зробивши невелике зусилля над собою – не смітити. Несанкціоновані сміттєві звалища мають негативний вплив на навколишнє середовище. В результаті гниття органічних відходів виділяється енергія, що призводить до того, що навіть взимку, від смітників іде дуже неприємний запах, який поширюється на досить велику площу. Влітку це може призводити до самозаймання і виникнення техногенного навантаження на природу та завдання шкоди здоров’ю людей. Крім того, в середовищі смітника створюються умови для розвитку і поширення збудників різних інфекційних хвороб. Адміністративну відповідальність, відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несуть особи винні у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. За таку діяльність передбачається штраф на громадян у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.). У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 КУпАП. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.). Окрема відповідальність встановлена за засмічення лісів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 грн. до 850 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.). Кримінальні відповідальність передбачається за забруднення або псування земель, проте, на відміну від адміністративної відповідальності, тут важливим є наслідок у вигляді небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля. Такі дії, відповідно до ст. 239 Кримінального кодексу України, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 3400 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Цивільна відповідальність, яка настає незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, полягає у обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров’ю людини, і навколишньому середовищу. До дисциплінарної відповідальності притягуються винні особи у разі порушення законодавства у сфері поводження з відходами в процесі виконання трудових обов’язків.